Весняний період «без зими» перед ним – це складні умови для рослини. Коливання денних і нічних температур від +15°С до -12°С, приводять до того, що рослини озимих культур зазнали пошкоджень, які викликають глибокі зміни фізіологічних процесів. Зміни зберігаються протягом усієї подальшої вегетації. Слабкі заморозки (до -2°С) спричиняють обводнення листя за рахунок підвищення водоутримуючої здатності тканин та скорочення інтенсивності транспірації. Середні заморозки (від -2,5 до -3°С) знижують обводнення тканин, насамперед з листя за рахунок зменшення фракції вільної води. Зростає осмотичний тиск клітинного соку і водоутримуюча здатнісь тканин, при цьому інтенсивність транспірації листя різко знижується, навіть у ранкові години. Якщо ж температура знижується до -5°С і нижче або при більш тривалому періоді середніх заморозків, вода переходить із цитоплазми в апопласт, клітини зневоднюються, кристали льоду зростають у розмірах і ушкоджують їх.
Після заморозків значно знижується інтенсивність фотосинтезу та дихання. Після підвищення температури настає тимчасове посилення дихання з подальшим новим спадом. Навіть короткочасні заморозки призводять до зменшення в листках хлорофілів та каротиноїдів. У вуглеводному та білковому обмінах відбуваються глибокі зміни. При заморозках в листках сума вуглеводів значно підвищується, натомість в коренях – знижується. Заморозок призводить до розпаду білкових сполук.
Для запобігання замерзання в рослинних клітинах і тканинах функціонує система так званих коректорів впливу низьких температур, яка представлена різними білками, вуглеводами і глікопротеїнами. Коректори впливу температур, що синтезуються в рослинних клітинах при зниженні температури, можуть запобігти або різко сповільнити збільшення кристалів льоду. Гідрофільні білки, моно- і олігосахариди здатні зв’язувати значну кількість води. Зв’язана в такий спосіб вода, вже не замерзає і не транспортується. Коректори впливу температур починають синтезуватися насамперед в епідермісі та клітинах, що оточують міжклітинники, де відбувається найбільш інтенсивне утворення кристалів льоду при замерзанні тканин.
В арсеналі сучасного аграрного фахівця є достатня кількість продуктів, що є коректорами впливу низьких температур, а максимальний ефект від їх застосування досягається в тому випадку, коли їх вносять за 2-3 дні до очікуваних заморозків. Але заморозки вже настали і попередити їх не встигли. Що ж робити і які першочергові заходи необхідно провести для відновлення, швидкої регенерації клітин та органів рослини?
Найбільш дієвим і доступним агрозаходом у запобіганні даних проблем є використання стимуляторів, коректорів впливу температур – амінокислот, а також мікродобрив з підвищеним вмістом фосфору та калію. АгроДинаміка пропонує використовувати продукт «ФоліГрін» АМІНО у нормі 0,3-0,5 л/га, що містить у своєму складі такі амінокислоти рослинного походження, як: лейцин, ізолейцин, метіонін, гліцин, аланін, аргінін, треонін, лізин. А для стимуляції рослин фосфором, калієм та цинком (який є попередником ауксинів) озимим культурам допоможуть комплекси мікроелементів у хелатній формі «ФоліГрін» ЦИНК-ФОСФІТ, «ФоліГрін» ФОСФІТ у нормі 0,5-1 л/га в залежності від культури. Також ефективним буде застосування «ФоліГрін» МАРГАНЕЦЬ у нормі 0,5-1 л/га , оскільки марганець бере активну участь у процесах фотосинтезу, накопичення хлорофілу; утворення цукрів, аскорбінової кислоти; дихання – зниження транспірації та підвищення водорегулюючої здатності; переміщення фосфору з нижніх вегетативних органів у верхні репродуктивні органи; обмін вуглеводів; біосинтез білків – амінокислот, поліпептидів, багатофракційних білків та ін.
У випадку, якщо озимі культури перебувають у пригніченому стані та необхідно провести швидку активізацію ростових процесів та нормалізацію гормонального балансу рослин, рекомендуємо застосовувати гормональний комплекс «ФоліГрін» ФІТОКОМПЛЕКС у нормі 0,3-0,4 л/га спільно з вищенаведеними препаратами, та «ФоліГрін» Гумат 0,4-0,5 л/га.